Впроваджуємо Концепцію НУШ у базовій школі

 Ключові аспекти управління освітнім середовищем у класі. Особливості сучасного уроку в контексті НУШ

Цифрові інструменти для вчителя біології

 Штучний інтелект в освіті: можливості та виклики

Формуємо та розвиваємо медіаграмотність

 

Медіаграмотна розсилка Шановні учасники та учасниці проєкту! У сучасному світі інформації стає дедалі більше, а разом із нею — і потреби в умінні орієнтуватися в цьому потоці, зберігати ясність думки та ефективність дій. Ми постійно вивчаємо нове, тренуємо навички, шукаємо натхнення одне в одному. Саме для цього ми підготували новий випуск — щоб підтримати вас у розвитку, додати впевненості та поділитися досвідом тих, хто вже тримає курс на результат. Отож, у 131-му випуску ми: презентуємо результати нового дослідження рівня медіаграмотності освітянської спільноти від ГО «Детектор медіа»;      пропонуємо попрактикувати ефективні інструменти управління власним часом.

Нове дослідження ГО «Детектор медіа» в межах проєкту «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні», що реалізовується у партнерстві з ЮНЕСКО за підтримки Японії, виявило високий рівень медіаграмотності серед працівників сфери освіти. Нагадуємо, що це дослідження є частиною щорічного «Індексу медіаграмотності українців: 2020-2024 (п’ята хвиля)» та має на меті визначити рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. Загальнонаціональні результати цього року були презентовані нещодавно (травень 2025 р.), а зараз дослідження зосереджується на глибшому аналізі трьох ключових цільових груп: освітян/-ок, представників/-ць органів влади і самоврядування, працівників/-ць медіа, що дає змогу порівняти результати окремих груп із загальними показниками по суспільству, адже саме вони є найбільш впливовими у формуванні ставлення суспільства до інформації.  Наразі ж розгляньмо ключові висновки за результатами дослідження щодо працівників/-ць сфери освіти. Важливо зазначити, що опитування охоплює різні групи освітян/-ок: співробітники/-ці навчальних закладів усіх рівнів — дошкільної, початкової, середньої, професійної, передвищої та вищої освіти, які безпосередньо займаються викладацькою або науковою діяльністю. Загалом у дослідженні взяли участь 406 представників/-ць сфери освіти. Далі — ключові висновки дослідження, а детально опрацювати аналітичний звіт «Індексу медіаграмотності працівників сфери освіти (червень, 2025)» можете на сайті видання.    Передусім, журналісти/-ки «Детектор медіа» підкреслюють важливість дослідити саме працівників/-ць освітньої сфери, які є найбільш впливовими агентами у формуванні критичного мислення та медіаграмотності серед населення, та можливість розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їхніх компетентностей у сфері розуміння та використання різноманітних джерел інформації, цифрових медіа тощо.  Ключові висновки:  Згідно з отриманими даними, 93% опитаних освітян/-ок демонструють вищий за середній або високий рівень медіаграмотності (77% та 16% відповідно), і лише 7% мають низький показник. Це значно краще, ніж серед загального українського населення віком 18–65 років, де високий індекс медіаграмотності має лише 7%, а низький або нижчий за середній — 28%.  Кожен другий освітянин (51%) має високий рівень чутливості до спотвореного контенту, такого як дезінформація, маніпуляції та замовні матеріали. Це значно перевищує показник серед українців/-ок загалом (31%).  Освітяни/-ки краще розуміються на ролі медіа в суспільстві, їхній місії та впливі на аудиторію (41% проти 27% серед загального населення).  Освітяни/-ки компетентніші у володінні навичками користування цифровими медіа, безпеки в інтернеті, створення контенту та використання штучного інтелекту (68% мають високий або вищий за середній рівень, порівняно з 48% серед загального населення). Цікаво, що лише 16% опитаних освітян/-ок ніколи не перевіряють достовірність інформації, тоді як серед загальної української аудиторії цей показник становить 37%.  Майже всі освітяни (99%) щодня користуються інтернетом, а 95% використовують онлайн-джерела для підготовки до уроків/лекцій.  Дві третини освітян/-ок (63%) задіюють більше ніж три джерела під час підготовки до освітніх заходів. Вони також краще розуміють, яким джерелам можна довіряти: половина освітян/-ок вважає надійним контент із посиланнями на офіційні органи влади України та урядові вебсайти. Щодо штучного інтелекту, 43% освітян/-ок уже використовують ШІ у підготовці до уроків, тоді як 40% не роблять цього з різних причин (відсутність потреби, недовіра, недостатні навички). Водночас лише 1% ніколи не чули про ШІ.  Важливо, що 55% дозволяють учням/-цям користуватися інтернетом під час занять, а 31% не забороняють використання ШІ.  Дві третини освітян (66%) зазначили, що в їхніх закладах проводять уроки медіаграмотності, і майже половина (47%) дає учням/-цям завдання аналізувати достовірність інформації. 37% освітян/-ок відвідували курси або тренінги з медіаграмотності, що значно вище, ніж серед загальної аудиторії (7%). Водночас 15% освітян/-ок ніколи не чули про такі ініціативи.  Результати дослідження вказують, що найбільш актуальними напрямами для подальшого підвищення медіаграмотності освітян/-ок є використання нових медіа (гаджетів, програмного забезпечення, медіаплатформ) та розвиток цифрової грамотності, зокрема навчання роботі з онлайн-інструментами для перевірки фактів, розуміння алгоритмів соцмереж та застосування ШІ у навчальному процесі.

Шановні колеги та колегині, чи траплялося вам відчувати, що годин у добі бракує для всіх ваших справ і задумів? Чи замислювалися ви про пошук дієвого рецепту на важливе: «Як усе встигнути?». Якщо так, то пропонуємо сьогодні затренувати кілька простих та ефективних інструментів таймменеджменту, якими можете як скористатися ви особисто, так і навчити їх ваших учнів/-ць.  З'ясуймо, як це працює. Наприклад, ви вже маєте певні цілі, але як сфокусувати увагу на тих завданнях, що приведуть до бажаного, якщо врахувати, як стрімко змінюється світ, збільшується щогодини кількість інформації, підкидаючи нам все нові і нові завдання/виклики? Наша мотивація влаштована так, що ми намагаємось або уникнути загрози, або отримати винагороду. Цю особливість ми можемо свідомо використовувати у щоденній рутині, надаючи відповідного емоційного значення нашим завданням.  Ось кілька простих та ефективних практик.   КОРОТКА РЕФЛЕКСІЯ Підвищення позитивного значення завдання: протягом 1 хвилини (усно або письмово) відповідаємо на запитання: «Як я себе почуватиму, коли це зроблю?» Підвищення негативного значення завдання: протягом 1 хвилини (усно або письмово) відповідаємо на запитання: «Як я себе почуватиму, якщо цього не зроблю?»   ЧЕЛЕНДЖ НА ЧАС Крок 1: Складаємо список завдань, які можна виконати за 30 хвилин. Бажано формулювати короткі завдання (близько 5 хвилин на кожну). Крок 2: Записуємо кожне завдання на окремий стикер. Якщо є можливість, розміщуємо їх перед собою на дошці або столі. Крок 3: Установлюємо таймер на 25 хвилин і намагаємося виконати всі завдання за цей час якнайшвидше та без відволікань. Крок 4: Після виконання кожного завдання відриваємо, рвемо стикер і викидаємо — це наочно демонструє прогрес і підсилює мотивацію. Крок 5 (опційно): Надаємо собі невеличку винагороду протягом 5 хвилин після челенджу. Ця практика схожа на гру, і мозок не хоче в ній програвати, тому з’являється додатковий азарт і мотивація не відволікатись. Спробуйте провести цей челендж для себе, або з дітьми, або з учнями/-цями. Наприклад, запропонуйте прибрати в кімнаті/класі у формі гри: до сигналу таймера не можна зупинятися чи відволікатися. Усе робити чітко, швидко, максимум за 25 хвилин — ви здивуєтесь, скільки можна встигнути!   ВІЗУАЛЬНИЙ ТРЕКЕР Крок 1: Розбиваємо велике завдання на мікроблоки по 5 хвилин. Наприклад, завдання прочитати документ на 50 сторінок ділимо на мікроблоки по 5 сторінок. Крок 2: Беремо предмети для умовного позначення мікроблоків (скріпки, кульки, деталі LEGO тощо). Крок 3: Після виконання кожного блоку перекладаємо предмет із купки «треба зробити» в «уже зроблено». Ця практика чудово працює з дітьми. Велике завдання «зробити уроки» викликає опір, але якщо його поділити на 10 маленьких, наприклад заповнити щоденник; вирішити задачі з математики; прочитати параграф; написати вправу з англійської, і кожну частину візуалізувати через предмети, створити так звану «гірку завдань» і впродовж виконання перекладати з неї до «гірки виконано», то дитина наочно бачитиме свій прогрес. Це надихає, зміцнює відчуття «я можу» і додає усвідомлення обсягу зробленої роботи. Якщо додати ще й нагороду — ефект посилюється.  Це так само чудово працює і з дорослими.  Загальний час практики — до 75-90 хвилин (після цього якість уваги помітно знижується). ХАКАТОН Додаємо соціальний контекст — спільний челендж із друзями чи знайомими в реальному часі (онлайн або офлайн). Крок 1: На початку кожен ділиться своїм списком завдань на 30 хвилин. Крок 2: Установлюємо таймер на 25 хвилин і виконуємо якомога більше пунктів зі списку. Крок 3: Протягом 5 хвилин обговорюємо, хто що встиг, хвалимо одне одного. Цю практику можна робити онлайн, якщо використовувати чати, платформи, чи збиратися всім разом.  Ефективних інструментів таймменеджменту чимало, ми розглянули лише декілька з них. Залишається лише вибрати той, який краще підходить особисто вам, або скомбінувати різні поради й техніки. Але варто пам’ятати, що завжди потрібно визначати пріоритети і важливість тієї чи іншої справи. І пам'ятайте: прагнення до ідеального результату може вилитися в затягування термінів, тому що вам ніколи не буде вистачати часу зробити все «як треба». Краще зробити щось неідеально, ніж не зробити взагалі!

Виховна година до Дня довкілля від AR Book

 

Довкілля потрібно берегти, адже Земля є нашим спільним домом. Тому ми підготували для Вас виховну годину, основною метою якої є підкреслення важливості збереження природи, розвиток почуття відповідальності за навколишнє середовище та навчання ефективних способів його захисту. В розділі AR Book + на вас вже очікує готовий матеріал, що допоможе донести учням основну мету цього дня.

Додати до Бібліотеки

19 квітня 2025 Виховна година до Дня довкілля (7 сторінок) Що всередині виховної години? Вправа для розминки "Що я роблю для природи?", мінілекція "Що таке День довкілля?", завдання "Екологічні герої", творче завдання "Дерево життя" та вправа "Мій внесок у природу".

ІV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології

 З 2 по 6 квітня 2025 року у м. Львів відбувся ІV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології. Вінницьку область представляла команда з 8 учнів: 
Блащук Святослав, учень 8 класу Комунального закладу "Подільський науковий ліцей" Вінницької обласної Ради

Железняк Святослав, учень 9 класу Юрківського ліцею Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області

Пачевська Соломія, учениця 9 класу Комунального закладу "Вінницький ліцей  № 2"

Чекотун Ярослава, учениця 9 класу Ліцею № 1 м. Хмільника Вінницької області

Кудельська Ніка, учениця  10  класу Комунального закладу "Вінницький фізико-математичний ліцей  № 17"

Оцалюк Тетяна, учениця  10  класу Комунального закладу "Вінницький ліцей  № 20"

Житкевич Катерина, учениця 11 класу Ліцею ім. Т. Шевченка Ямпільської  міської  ради Вінницької області

Пуздерко Катерина, учениця 11 класу Комунального закладу "Вінницький ліцей  № 9"

Вітаємо з перемогою 

Блащука Святослава - диплом ІІ ступеня

Кудельську Ніку - диплом ІІІ ступеня

Бажаємо нових досягнень у незалежній Україні!

Реалізація Концепції НУШ в біологічній освіті Вінниччини

 З досвіду роботи вчителя біології вищої категорії, вчителя методиста Ліцею № 1 м. Хмільника Кулініч О. М.

Компетентнісний підхід засобами підручника 

Реалізація Концепції НУШ в біологічній освіті Вінниччини

 З досвіду роботи вчителя біології вищої категорії, вчителя методиста Ліцею № 2 Калинівської міської ради Мушенко В. С.

Партнерська взаємодія