Медіаграмотна розсилка

 

Колеги, уже пролетіло півтора місяця літа. Сподіваємося, що ви знаходите можливість якщо не перепочити, то принаймні хоча б інколи перемикнутися від страшних воєнних подій. Як допомогти собі краще почуватися, коли постійно перебуваєш    в стані стресу й напруження, та якої підтримки потребують діти й підлітки в часи війни — у 97-му випуску медіаграмотної розсилки. Будь ласка, не забувайте піклуватися про себе, особливо якщо багато допомагаєте іншим. А ми з вами зустрінемося знову наприкінці літа, тому що медіаграмотна розсилка йде на невеликі канікули.   Корисного читання!

Ментальне здоров’я, за визначенням ВООЗ, — стан добробуту, у якому людина реалізує свої здібності, може протистояти стресам у житті, продуктивно та результативно працювати, а також робити внесок у суспільне життя. Із початком повномасштабної російсько-української війни потреба в підтримці ментального здоров'я стала ще більш актуальною, ніж раніше. Допомогти впоратися зі стресами можуть спеціально розроблені мобільні застосунки, які містять короткі прості вправи на щодень. Розповідаємо про два такі застосунки.    BetterMe. Mental Health (IOS Android)  BetterMe: Mental Health — це застосунок, у якому зібрали різні техніки самодопомоги. Тут можна знайти й короткі, усього на 2-4 хвилини, дихальні вправи, медитації, поради. Можна скласти план практик на день, які допоможуть покращити концентрацію уваги та поліпшити сон. До речі, перед сном у застосунку можна послухати добірки різних заспокійливих мелодій, звуків природи або уривки з творів сучасних українських письменників та письменниць.  Нещодавно BetterMe спільно з ГО «Безбар’єрність» з експертною підтримкою ВООЗ в Україні розробили навчальний онлайн-курс «Важливі навички в періоди стресу», він теж доступний у додатку.  Svitlo (IOS Android) Застосунок заснувала львівська клінічна психологиня — Надія Браницька. У  цьому застосунку можна пройти тест на рівень тривоги або обрати медитацію за настроєм  у разі потреби. Якщо ви початківець, то можете пройти короткий курс медитації, який є загальнодоступним. Тут також можна обрати різні вправи для зниження тривоги та покращення сну, а ще застосунок надсилатиме вам нагадування у зручний час та зберігатиме статистику практик. Сам застосунок Svitlo безкоштовний,  але доступна і платна розширена передплата з більшою кількістю функцій.

Шановні колеги, від 15 червня 2023 року БАЗА допомоги та підтримки може опинитися в кишені кожного та кожної з охочих. Для цього достатньо мати смартфон та підключення до інтернету.  Що таке БАЗА? БАЗА — це мобільний застосунок психологічної підтримки. Для кого БАЗА? Застосунок був створений для допомоги ветеранам та ветеранкам, але може бути використаний і цивільними. За чим звертатися до БАЗИ?      за допомогою, як можна стабілізувати свій стан;   за інформацією про основи психологічної самодопомоги;   за можливістю поставити питання фахівцям\-чиням та знайти корисні контакти.  Що є в БАЗІ?  Інструменти — практичні вправи для роботи з емоціями та думками, наслідками контузії, власним тілом.  Базове — розділ з інформацією про психологічні й фізичні стани, з якими можуть стикатися ветерани/-ки, та як їх можна полегшити.  Кнопка Стоп — допоможе стабілізувати стан, якщо накриє.  Обране — розділ, який допоможе зберегти потрібні теми і вправи. Після цього вони будуть доступні офлайн.  Контакти — розділ, де можна поставити запитання фахівцям/-чиням, знайти корисні контакти та додати свої. Як потрапити на БАЗУ?  Google Play   App Store  Хто створив БАЗУ? ГО «Вільний Вибір» за підтримки Програми реінтеграції ветеранів, що реалізовує Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів — IREX. ВАЖЛИВО! БАЗА не панацея, але це шанс краще зрозуміти свої стани та вміти надати собі первинну психологічну допомогу, особливо коли накриває. БАЗА не заміняє консультацію фахівця/-чині.

Це питання постає перед  мільйонами українських батьків. Усі розуміють, що війна впливає на психологічний стан та викликає стрес, і якщо в мережі поширюють багато інформації для дорослих про те, як нормалізувати свій стан, то схожих рекомендацій для дітей та підлітків зустрічаємо значно менше. ГО Regional Development Office вирішили створити брошури з практичними порадами для батьків від самих підлітків про те, як підтримати дитину під час війни. Ознайомитися з ними можна за покликаннями нижче:  практичні поради для батьків;  практичні поради від підлітка про те, яку підтримку він хотів би отримати від однолітків та дорослих. Для того щоб корисними порадами могли скористатись також люди з вадами зору, брошури було озвучено. Прослухати їх можна за покликанням:  практичні поради батькам;  практичні поради від підлітка.

Матеріали проєкту Нагадуємо: усі учасники/-ці проєкту мають постійний доступ до всіх матеріалів проєкту в електронному вигляді, що розміщені на Google-диску. Для того, щоб вам було зручніше в них орієнтуватись, ми створили документ з описом структури та категорій матеріалів і, звичайно, покликаннями на відповідні теки. Будь ласка, збережіть собі посилання на нього.

Пастки російської пропаганди – фейкові військові ЗСУ

 

Медіаграмотна розсилка Вітаємо, шановні учасники та учасниці проєкту! Чи читаєте ви сторінки українських військових у соціальних мережах? А чи впевнені ви, що ці сторінки справжні? Виявляється, російська пропаганда вміло маскується під україномовний контент ЗСУ, вводячи в оману українців та українок. У свіжому випуску інформаційної розсилки пропонуємо вам ознайомитися з матеріалом на цю тему, а також дізнатися, чому ми навіть уві сні бачимо війну.  Корисного читання!

За останній рік соціальні мережі й месенджери, зокрема телеграм-канали, стали головним джерелом новин для українців. У пошуках інформації від першоджерел хтось підписується на нібито канали військових ЗСУ, які насправді такими не є. Журналісти проєкту «Донбас.Реалії» («Радіо Свобода») дослідили, як російські пропагандисти використовують патріотичний контент проти самих українців. Зупинимося на ключових моментах.  За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, найбільший рівень довіри (93%) в Україні зараз мають саме ЗСУ. Не дивно, що навіть розважальний тікток наповнився кадрами з передової. Але далеко не всім цим відео можна довіряти. Наприклад, один із користувачів виявив сторінку-клон справжнього акаунту військовослужбовця ЗСУ, де містилися справжні відео, відзняті реальними воїнами, але на них були накладені повідомлення, що містили дезінформаційний вміст. Сторінка мала понад 19 тисяч підписників та мільйони переглядів відео. За словами експертки Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любові Найдьонової,  така схема спрацьовує, тому що матеріали, які впливають одразу на всі канали сприйняття інформації та зачіпають нас емоційно, ми психологічно сприймаємо як правду.  Оскільки українські збройні сили є найавторитетнішим джерелом інформації, російські пропагандисти намагаються доносити дезінформацію вустами українських військових. «Джерелом інформації має бути хтось дуже авторитетний. Зараз в Україні максимум авторитету мають Збройні сили України. Дуже поширене гасло – вірити в ЗСУ. І відповідно, для того щоб інформація була сприйнята, вони подають цю інформацію від імені військових», – вважає політолог та голова правління громадської організації «Експертна група «Сова», колишній російський політолог Михайло Савва. Шукаючи у телеграмі бойовий підрозділ ЗСУ, можна знайти кілька каналів зі схожою назвою та символікою бригад. Так, у вересні минулого року був створений фейковий телеграм-канал 46-ї аеромобільної бригади. Його вели українською мовою нібито від імені бійців цієї бригади, а дописи звідти розповідали про великі втрати й безглузді рішення українських командирів, скриншоти потім розміщували зокрема і в проросійських телеграм-каналах. 46-та окрема аеромобільна бригада у всіх своїх соцмережах заявила, що не має стосунку до клонованої сторінки, й повідомила, що існує лише один її офіційний канал.  Є також інший механізм уведення в оману: тематичні групи для спілкування родичів військовослужбовців, пошуку зниклих безвісти або військовополонених. Групи відкриті, містять фото та особисті дані військовослужбовців, інформацію про місце служби, перебування військового підрозділу, контактну інформацію родичів. Це має вигляд великої відкритої бази даних українських військовослужбовців. Ці дані легко можуть потрапити як до тих, хто навмисно збирає дані, так і до звичайних шахраїв.   Ще один інструмент маскування російської пропаганди – це використання української мови. Із початком повномасштабної агресії РФ змінився мовний тренд. За результатами опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у грудні 2022 року, в Україні до 71% зросла частка громадян, які послуговуються у повсякденному житті українською мовою. Тому російські пропагандисти враховують це, намагаючись доносити свої руйнівні повідомлення  українською. Щоби уникнути пасток російської пропаганди, варто перевіряти сторінки й канали в соціальних мережах перед тим, як на них підписатися, стежити за власними емоціями, перевіряти інформацію в кількох джерелах. Як ми переконалися на прикладах з матеріалу «Радіо Свобода», україномовний патріотичний (на перший погляд) контент не дорівнює правдивий.

Майже третину життя ми проводимо уві сні. Він необхідний усім організмам, які мають нервову систему, щоби відновити сили. Після російського вторгнення в Україну війна почала снитися багатьом із нас. Чому ж мозок не дає нам відпочити від неї хоча би вночі? Про це розмірковує авторка видання «Куншт» Леся Сіщук у матеріалі «Війна з жахами. Чому навіть уві сні ми бачимо бойові дії». До цього часу наукова спільнота не дійшла єдиної думки про функції сновидінь. Ернст Гартман, професор психіатрії та президент Міжнародної Асоціації вивчення снів, вважає, що на сюжет сну впливає обробка інформації з короткочасної пам’яті під час повільного сну та поєднання її з інформацією з довготривалої пам’яті.   Сновидіння слугують для розірвання циклу одноманітних подій, вважає Ерік Гоель, науковець дослідницького центру Аллена Тафтса. Те, що сновидіння часто є нелогічними, допомагає нам створювати нові зв’язки та асоціації, тренувати мозок навіть тоді, коли ми не займаємося креативними завданнями в повсякденному житті. Професорка психології медичного центру Університету Раша Розалінд Картрайт припускає, що сновидіння, які мають навіть віддалений зв’язок з травматичними подіями, можуть мати терапевтичний ефект. Її висновки базувалися на дослідженні 23 жінок та 26 чоловіків, які переживали розлучення. Ті з них, які бачили сни, пов’язані з травматичною подією, краще проходили депресивний стан, ніж інші.  Для українців та українок зараз бачити кошмари про війну є нормальною ситуацією. Після перемоги припинення таких снів залежить від тяжкості отриманої травми і того, як швидко ми можемо впоратись з нею. Гірша ситуація може бути для учасників бойових дій з посттравматичним синдромом.  Що можна зробити, щоби полегшити свій стан після кошмару?   По-перше, слід дотримуватися загальних рекомендацій для покращення якості сну: провітрювання кімнати, фізична активність протягом дня, комфортна температура, відмова від гаджетів за годину до сну.  По-друге, можна скористатися методом американського психіатра Ісаака Маркса, який він винайшов у 1978 році. Необхідно придумати альтернативний щасливий кінець історії та повторювати його впродовж дня.

Матеріали проєкту Нагадуємо: усі учасники/-ці проєкту мають постійний доступ до всіх матеріалів проєкту в електронному вигляді, що розміщені на Google-диску. Для того, щоб вам було зручніше в них орієнтуватись, ми створили документ з описом структури та категорій матеріалів і, звичайно, покликаннями на відповідні теки. Будь ласка, збережіть собі посилання на нього.