Формуємо та розвиваємо медіаграмотність

 

Медіаграмотна розсилка Шановні учасники та учасниці проєкту! У сучасному світі інформації стає дедалі більше, а разом із нею — і потреби в умінні орієнтуватися в цьому потоці, зберігати ясність думки та ефективність дій. Ми постійно вивчаємо нове, тренуємо навички, шукаємо натхнення одне в одному. Саме для цього ми підготували новий випуск — щоб підтримати вас у розвитку, додати впевненості та поділитися досвідом тих, хто вже тримає курс на результат. Отож, у 131-му випуску ми: презентуємо результати нового дослідження рівня медіаграмотності освітянської спільноти від ГО «Детектор медіа»;      пропонуємо попрактикувати ефективні інструменти управління власним часом.

Нове дослідження ГО «Детектор медіа» в межах проєкту «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні», що реалізовується у партнерстві з ЮНЕСКО за підтримки Японії, виявило високий рівень медіаграмотності серед працівників сфери освіти. Нагадуємо, що це дослідження є частиною щорічного «Індексу медіаграмотності українців: 2020-2024 (п’ята хвиля)» та має на меті визначити рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. Загальнонаціональні результати цього року були презентовані нещодавно (травень 2025 р.), а зараз дослідження зосереджується на глибшому аналізі трьох ключових цільових груп: освітян/-ок, представників/-ць органів влади і самоврядування, працівників/-ць медіа, що дає змогу порівняти результати окремих груп із загальними показниками по суспільству, адже саме вони є найбільш впливовими у формуванні ставлення суспільства до інформації.  Наразі ж розгляньмо ключові висновки за результатами дослідження щодо працівників/-ць сфери освіти. Важливо зазначити, що опитування охоплює різні групи освітян/-ок: співробітники/-ці навчальних закладів усіх рівнів — дошкільної, початкової, середньої, професійної, передвищої та вищої освіти, які безпосередньо займаються викладацькою або науковою діяльністю. Загалом у дослідженні взяли участь 406 представників/-ць сфери освіти. Далі — ключові висновки дослідження, а детально опрацювати аналітичний звіт «Індексу медіаграмотності працівників сфери освіти (червень, 2025)» можете на сайті видання.    Передусім, журналісти/-ки «Детектор медіа» підкреслюють важливість дослідити саме працівників/-ць освітньої сфери, які є найбільш впливовими агентами у формуванні критичного мислення та медіаграмотності серед населення, та можливість розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їхніх компетентностей у сфері розуміння та використання різноманітних джерел інформації, цифрових медіа тощо.  Ключові висновки:  Згідно з отриманими даними, 93% опитаних освітян/-ок демонструють вищий за середній або високий рівень медіаграмотності (77% та 16% відповідно), і лише 7% мають низький показник. Це значно краще, ніж серед загального українського населення віком 18–65 років, де високий індекс медіаграмотності має лише 7%, а низький або нижчий за середній — 28%.  Кожен другий освітянин (51%) має високий рівень чутливості до спотвореного контенту, такого як дезінформація, маніпуляції та замовні матеріали. Це значно перевищує показник серед українців/-ок загалом (31%).  Освітяни/-ки краще розуміються на ролі медіа в суспільстві, їхній місії та впливі на аудиторію (41% проти 27% серед загального населення).  Освітяни/-ки компетентніші у володінні навичками користування цифровими медіа, безпеки в інтернеті, створення контенту та використання штучного інтелекту (68% мають високий або вищий за середній рівень, порівняно з 48% серед загального населення). Цікаво, що лише 16% опитаних освітян/-ок ніколи не перевіряють достовірність інформації, тоді як серед загальної української аудиторії цей показник становить 37%.  Майже всі освітяни (99%) щодня користуються інтернетом, а 95% використовують онлайн-джерела для підготовки до уроків/лекцій.  Дві третини освітян/-ок (63%) задіюють більше ніж три джерела під час підготовки до освітніх заходів. Вони також краще розуміють, яким джерелам можна довіряти: половина освітян/-ок вважає надійним контент із посиланнями на офіційні органи влади України та урядові вебсайти. Щодо штучного інтелекту, 43% освітян/-ок уже використовують ШІ у підготовці до уроків, тоді як 40% не роблять цього з різних причин (відсутність потреби, недовіра, недостатні навички). Водночас лише 1% ніколи не чули про ШІ.  Важливо, що 55% дозволяють учням/-цям користуватися інтернетом під час занять, а 31% не забороняють використання ШІ.  Дві третини освітян (66%) зазначили, що в їхніх закладах проводять уроки медіаграмотності, і майже половина (47%) дає учням/-цям завдання аналізувати достовірність інформації. 37% освітян/-ок відвідували курси або тренінги з медіаграмотності, що значно вище, ніж серед загальної аудиторії (7%). Водночас 15% освітян/-ок ніколи не чули про такі ініціативи.  Результати дослідження вказують, що найбільш актуальними напрямами для подальшого підвищення медіаграмотності освітян/-ок є використання нових медіа (гаджетів, програмного забезпечення, медіаплатформ) та розвиток цифрової грамотності, зокрема навчання роботі з онлайн-інструментами для перевірки фактів, розуміння алгоритмів соцмереж та застосування ШІ у навчальному процесі.

Шановні колеги та колегині, чи траплялося вам відчувати, що годин у добі бракує для всіх ваших справ і задумів? Чи замислювалися ви про пошук дієвого рецепту на важливе: «Як усе встигнути?». Якщо так, то пропонуємо сьогодні затренувати кілька простих та ефективних інструментів таймменеджменту, якими можете як скористатися ви особисто, так і навчити їх ваших учнів/-ць.  З'ясуймо, як це працює. Наприклад, ви вже маєте певні цілі, але як сфокусувати увагу на тих завданнях, що приведуть до бажаного, якщо врахувати, як стрімко змінюється світ, збільшується щогодини кількість інформації, підкидаючи нам все нові і нові завдання/виклики? Наша мотивація влаштована так, що ми намагаємось або уникнути загрози, або отримати винагороду. Цю особливість ми можемо свідомо використовувати у щоденній рутині, надаючи відповідного емоційного значення нашим завданням.  Ось кілька простих та ефективних практик.   КОРОТКА РЕФЛЕКСІЯ Підвищення позитивного значення завдання: протягом 1 хвилини (усно або письмово) відповідаємо на запитання: «Як я себе почуватиму, коли це зроблю?» Підвищення негативного значення завдання: протягом 1 хвилини (усно або письмово) відповідаємо на запитання: «Як я себе почуватиму, якщо цього не зроблю?»   ЧЕЛЕНДЖ НА ЧАС Крок 1: Складаємо список завдань, які можна виконати за 30 хвилин. Бажано формулювати короткі завдання (близько 5 хвилин на кожну). Крок 2: Записуємо кожне завдання на окремий стикер. Якщо є можливість, розміщуємо їх перед собою на дошці або столі. Крок 3: Установлюємо таймер на 25 хвилин і намагаємося виконати всі завдання за цей час якнайшвидше та без відволікань. Крок 4: Після виконання кожного завдання відриваємо, рвемо стикер і викидаємо — це наочно демонструє прогрес і підсилює мотивацію. Крок 5 (опційно): Надаємо собі невеличку винагороду протягом 5 хвилин після челенджу. Ця практика схожа на гру, і мозок не хоче в ній програвати, тому з’являється додатковий азарт і мотивація не відволікатись. Спробуйте провести цей челендж для себе, або з дітьми, або з учнями/-цями. Наприклад, запропонуйте прибрати в кімнаті/класі у формі гри: до сигналу таймера не можна зупинятися чи відволікатися. Усе робити чітко, швидко, максимум за 25 хвилин — ви здивуєтесь, скільки можна встигнути!   ВІЗУАЛЬНИЙ ТРЕКЕР Крок 1: Розбиваємо велике завдання на мікроблоки по 5 хвилин. Наприклад, завдання прочитати документ на 50 сторінок ділимо на мікроблоки по 5 сторінок. Крок 2: Беремо предмети для умовного позначення мікроблоків (скріпки, кульки, деталі LEGO тощо). Крок 3: Після виконання кожного блоку перекладаємо предмет із купки «треба зробити» в «уже зроблено». Ця практика чудово працює з дітьми. Велике завдання «зробити уроки» викликає опір, але якщо його поділити на 10 маленьких, наприклад заповнити щоденник; вирішити задачі з математики; прочитати параграф; написати вправу з англійської, і кожну частину візуалізувати через предмети, створити так звану «гірку завдань» і впродовж виконання перекладати з неї до «гірки виконано», то дитина наочно бачитиме свій прогрес. Це надихає, зміцнює відчуття «я можу» і додає усвідомлення обсягу зробленої роботи. Якщо додати ще й нагороду — ефект посилюється.  Це так само чудово працює і з дорослими.  Загальний час практики — до 75-90 хвилин (після цього якість уваги помітно знижується). ХАКАТОН Додаємо соціальний контекст — спільний челендж із друзями чи знайомими в реальному часі (онлайн або офлайн). Крок 1: На початку кожен ділиться своїм списком завдань на 30 хвилин. Крок 2: Установлюємо таймер на 25 хвилин і виконуємо якомога більше пунктів зі списку. Крок 3: Протягом 5 хвилин обговорюємо, хто що встиг, хвалимо одне одного. Цю практику можна робити онлайн, якщо використовувати чати, платформи, чи збиратися всім разом.  Ефективних інструментів таймменеджменту чимало, ми розглянули лише декілька з них. Залишається лише вибрати той, який краще підходить особисто вам, або скомбінувати різні поради й техніки. Але варто пам’ятати, що завжди потрібно визначати пріоритети і важливість тієї чи іншої справи. І пам'ятайте: прагнення до ідеального результату може вилитися в затягування термінів, тому що вам ніколи не буде вистачати часу зробити все «як треба». Краще зробити щось неідеально, ніж не зробити взагалі!