Організація ІІ етапу олімпіади з біології

Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу олімпіади з біології у 2025/2026 н. р. 

День української писемності та мови

 Зі святом, шановні колеги!

Нас об'єднує рідна мова - наш духовний скарб. Долучимося до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності 27 жовтня об 11 годині. Детальніша інформація за покликанням:

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності 

Слава Україні! 

Тиждень інформаційної та медіаграмотності

 Шановні колеги! 

Пропонуємо долучитись до заходів в рамках тижня

https://drive.google.com/file/d/1ZGu4DZH6DAGxgur-kgBeAjhDxD-K3fwk/view?usp=sharing

І етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології

 І етап олімпіади відбудеться 19 жовтня 2025 року.

До вашої уваги Організація проведення І етапу олімпіади з біології

 

Серпневі зустрічі

 Шановні колеги! Готуємось до нового навчального року. 25 серпня відбулась зустріч з учителями біології з питань організації освітнього процесу на уроках біології у 2025-26 н. р. Пропоную до Вашої уваги матеріали зустрічі:

• Інструктивно-методичні рекомендації  

 

•   Презентація 

 ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ ШКОЛИ. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ У 2025-26 Н. Р. В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ

Продуктивного та результативного року, задоволення від взаємодії з учнями на уроках! В добрий час!

Медіаграмотний підхід у роботі вчителя біології

 

Медіаграмотна розсилка Шановні учасники та учасниці! Світ цифрових технологій змінюється щодня, і разом із ним змінюється наше ставлення до інформації, джерел та навіть співрозмовників. Ми все частіше звертаємося до штучного інтелекту за відповідями, підтримкою та порадами. У цьому випуску пропонуємо подивитися на цей процес уважніше — критично, глибоко та з медіаграмотною оптикою. Отож, у 132-му випуску ми: досліджуємо, чому люди формують емоційний зв’язок із чатботами на основі ШІ та до яких наслідків це може призвести;      з'ясовуємо, чи може ChatGPT бути альтернативним пошуковиком Google чи Віng;  продовжуємо знайомство з командою проєкту, і сьогодні це регіональна координаторка проєкту у Одеській області Ганна Асманська. Корисного читання!

Уміння чатботів штучного інтелекту спілкуватися з людьми, відповідати на будь-які запитання та підлаштовуватися під них призводить до «гуманізації» ШІ. Сотні мільйонів людей користується персоніфікованими чатботами, питають у них порад, зав’язують із ними «дружні стосунки» та навіть закохуються в них. Ризики такої взаємодії з ШІ пов’язані з емоційною залежністю від ШІ, розмиванням меж між реальним і штучним співрозмовником і зміною способів соціальної взаємодії. Історія про зв’язки між людиною та штучним інтелектом розпочалась давно. Першими цифровими помічниками, із якими люди стали взаємодіяти як із живими істотами, були Alexa від Amazon, Siri від Apple і Google Assistant тощо, які вміли багато — від налаштування будильника до відтворення музики чи замовлення товарів в інтернеті.  Опитування, проведені Дослідницьким центром Pew у 2019 році та британським регулятором у сфері телерадіокомунікацій Ofcom у 2022 році, показали, що майже половина власників розумних пристроїв описує їх як компаньйонів або друзів. Зокрема понад половина (54%) власників розумних колонок повідомила, що кажуть «будь ласка» при зверненні до своїх пристроїв. Журналісти The Guardian поспілкувалися  з людьми, які завели «стосунки» з такими сутностями, використовуючи для цього платформ Replika чи Nomi. Деякі користувачі звертаються до таких чатботів за підтримкою у відносинах, порадами для поліпшення здоров’я чи навіть у рольових еротичних іграх, а є ті, які перетворюють своїх цифрових друзів у ШІ-дружин. Одна з причин такого явища в тому, що ШІ-чатботи здатні адаптувати свою поведінку під користувачів, створюючи ідеального партнера. «Постійний потік схвалення дає людям потрібний дофаміновий «удар», це як соціальні мережі на стероїдах — ваш особистий фан-клуб, який тисне «лайк» знову і знову», — пише автор статті Джеймс Малдун – науковий співробітник Оксфордського інституту інтернету. Проте в таких стосунках є зворотний бік: такі боти підтримують будь-яку дурну ідею. Найбільш відома історія про те, як чатбот не завадив вчинити злочин — випадок Джасванта Сінгха Чайла, який отримав схвалення від Replika-бота на ім’я Sarai щодо ідеї проникнути до Віндзорського замку з арбалетом задля вбивства королеви Британії у 2021 році. Під час суду журналісти отримали доступ до спілкування засудженого з чатботом й стало відомо не лише про емоційний зв’язок Чайла та Sarai, але й те, що Sarai підтримувала чоловіка, знаючи про його злочинні плани, і надихала його. Чоловік отримав дев’ять років ув’язнення. Попри сповіщення від розробників про те, що штучний інтелект може помилятися та галюцинувати (ШІ генерує інформацію, яка є неправдивою, безглуздою або не відповідає дійсності, вигадує відповіді, які не мають під собою реального підґрунтя в даних, на яких він навчався.), люди занадто серйозно сприймають контент, згенерований ШІ. Яскравим прикладом є історія жителя Норвегії, який подав до суду на розробників ChatGPT, після того як виявив, що ChatGPT галюцинує у відповідь на запит із його прізвищем і розповідає, що чоловік був засуджений на понад 20 років після вбивств своїх дітей.  Гуманізація штучного інтелекту виникла не на порожньому місці. Усе це є наслідком продуманого проєктування чатботів, особливо терапевтичних, на кшталт Replika, олюднення яких закладене на етапі їхнього створення. Чатботи навчені підсилювати погляди користувачів, погоджуватися з ними, хвалити їх, тож ситуація «нездорової прихильності» до чатботів стає логічним продовженням їхньої архітектури. Уже є дослідження, які показують, що спілкування з ШІ-інструментами призводить до рідшого спілкування з живими людьми, причому молоді люди більше схильні до олюднення ШІ. Головна причина такого явища полягає в тому, що ШІ пропонує те, чого часто не вистачає у реальних відносинах, — безумовне прийняття й емпатію без засудження. Ми спостерігатимемо надмірну довіру до ШІ, яка може спричинити неочікувані проблеми, наприклад намагання розібратися зі складним діагнозом за допомогою чатбота замість звернення до лікаря. Створені, аби бути ідеальними, ШІ-інструменти можуть зробити нас занадто впевненими у власній правоті та значно ослабити критичне мислення. Саме тому їх стали називати «машиною переконань» (justification machine), іноді навіть небезпечнішою за соціальні мережі. Гуманізований штучний інтелект уже змінив наші стосунки з машинами й алгоритмами. Наскільки ці зміни є відворотними та чи можливо їх зупинити або принаймні не посилювати — сказати складно. Можна припустити, що в певний момент проблема стане настільки серйозною, що ШІ-компанії почнуть героїчно боротися з тим монстром, якого створили самі.

У 2024 році експерти Центру цифрової журналістики при Колумбійському університеті провели експеримент. Вони вирішили перевірити твердження компанії OpenAI про те, що ChatGPT може бути альтернативним Google чи Віng пошуковиком. Для цього експерти у випадковий спосіб обрали 200 цитат із 20 новинних видань і попросили ChatGPT визначити їхні джерела. У результаті експерименту виявилося, що:   153 з 200 відповідей ChatGPT були частково або повністю неправильними;  тільки 41 відповідь була правильною;   лише 7 разів ChatGPT визнав, що не може точно відповісти на запит;  у більшості випадків ChatGPT вигадував джерело, навіть якщо не мав доступу до нього;  а ще ChatGPT часто посилався на плагіатні або вторинні джерела, а не на оригінальні публікації;  ті ж цитати через пошук в Google чи Bing одразу вели до оригіналів публікацій.   Експерти Центру передбачали, що чату GPT може бути складно знайти деякі джерела цитат, враховуючи, що сорок із двохсот цитат були отримані від видань, які заблокували доступ його пошуковій системі. Однак чат GPT рідко визнавав, що не може знайти відповідь, тому частіше просто вигадував її. Описаний експеримент свідчить про те, що ChatGPT поки що  не забезпечує надійного цитування новинного контенту, тому варто перевіряти джерела, а не покладатися на першу відповідь чату, а також варто розуміти, як працюють алгоритми пошуку і чому вони можуть помилятися. А більше про експеримент можна прочитати за покликанням: How ChatGPT Search (Mis)represents Publisher Content - Columbia Journalism Review.

Привіт! Мене звати Ганна Асманська. Я є регіональною координаторкою в Одеській області. В історії мого професійного життя є досвід роботи учителькою біології, заступницею директорки, консультанки та тренерки з професійного розвитку освітян. Це було про державний сектор. Якщо говорити про недержавні установи, маю досвід тренерства та роботи з відновлення інфраструктури шкіл у співпраці з гуманітарними, громадськими, міжнародними організаціями. Рада долучитись до проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» IREX з жовтня 2024 року. Насправді, інколи здається, що набагато довше. Адже одразу познайомилась зі спільнотою вмотивованих педагогів, які впроважують медіаграмотний підхід в освітній процес. Мала приємність спілкуватися з багатьма учасницями та учасниками проєкту наживо під час офлайн-зустрічей та під час онлайн-чаювань, тренінгів. Також буду рада новим знайомствам на майбутніх подіях проєкту! Мене надихає ваша мотивація, із якою ви втілюєте медіаграмотний підхід із використанням матеріалів проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті». Відгуки та ідеї, якими ви ділитесь, збагачують мій досвід. Враховуємо ваші думки, щоб зробити наші зустрічі ще більш практично зорієнтованими. Привідкрию залаштунки: одним із поточних моїх (разом із командою проєкту) завдань, де ми враховуємо ваші ідеї, є робота над розділом збірки з інтеграції медіаграмотного підходу для всіх предметів 5-11(12) класів. То ж, фактично, дякуємо за співтворчість! Наостанок поділюсь із вами таємним фактом: інколи разом зі мною онлайн-тренінги проводить хтось із моїх котиків. Вони поряд, хоча їх і не видно в камеру. Усе стає цікавішим, коли їх чути! Тоді мені потрібно розв’язувати задачку із зірочкою, як «вимкнути» той звуковий супровід. Тож учасниць й учасників більше, ніж рахує застосунок для онлайн-зустрічей!

Матеріали проєкту    Нагадуємо: усі учасники/-ці проєкту мають постійний доступ до всіх матеріалів проєкту в електронному вигляді, що розміщені на Google-диску.

МАТЕРІАЛИ ПРОЄКТУ

Впроваджуємо Концепцію НУШ у базовій школі

 Ключові аспекти управління освітнім середовищем у класі. Особливості сучасного уроку в контексті НУШ

Цифрові інструменти для вчителя біології

 Штучний інтелект в освіті: можливості та виклики

Формуємо та розвиваємо медіаграмотність

 

Медіаграмотна розсилка Шановні учасники та учасниці проєкту! У сучасному світі інформації стає дедалі більше, а разом із нею — і потреби в умінні орієнтуватися в цьому потоці, зберігати ясність думки та ефективність дій. Ми постійно вивчаємо нове, тренуємо навички, шукаємо натхнення одне в одному. Саме для цього ми підготували новий випуск — щоб підтримати вас у розвитку, додати впевненості та поділитися досвідом тих, хто вже тримає курс на результат. Отож, у 131-му випуску ми: презентуємо результати нового дослідження рівня медіаграмотності освітянської спільноти від ГО «Детектор медіа»;      пропонуємо попрактикувати ефективні інструменти управління власним часом.

Нове дослідження ГО «Детектор медіа» в межах проєкту «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні», що реалізовується у партнерстві з ЮНЕСКО за підтримки Японії, виявило високий рівень медіаграмотності серед працівників сфери освіти. Нагадуємо, що це дослідження є частиною щорічного «Індексу медіаграмотності українців: 2020-2024 (п’ята хвиля)» та має на меті визначити рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. Загальнонаціональні результати цього року були презентовані нещодавно (травень 2025 р.), а зараз дослідження зосереджується на глибшому аналізі трьох ключових цільових груп: освітян/-ок, представників/-ць органів влади і самоврядування, працівників/-ць медіа, що дає змогу порівняти результати окремих груп із загальними показниками по суспільству, адже саме вони є найбільш впливовими у формуванні ставлення суспільства до інформації.  Наразі ж розгляньмо ключові висновки за результатами дослідження щодо працівників/-ць сфери освіти. Важливо зазначити, що опитування охоплює різні групи освітян/-ок: співробітники/-ці навчальних закладів усіх рівнів — дошкільної, початкової, середньої, професійної, передвищої та вищої освіти, які безпосередньо займаються викладацькою або науковою діяльністю. Загалом у дослідженні взяли участь 406 представників/-ць сфери освіти. Далі — ключові висновки дослідження, а детально опрацювати аналітичний звіт «Індексу медіаграмотності працівників сфери освіти (червень, 2025)» можете на сайті видання.    Передусім, журналісти/-ки «Детектор медіа» підкреслюють важливість дослідити саме працівників/-ць освітньої сфери, які є найбільш впливовими агентами у формуванні критичного мислення та медіаграмотності серед населення, та можливість розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їхніх компетентностей у сфері розуміння та використання різноманітних джерел інформації, цифрових медіа тощо.  Ключові висновки:  Згідно з отриманими даними, 93% опитаних освітян/-ок демонструють вищий за середній або високий рівень медіаграмотності (77% та 16% відповідно), і лише 7% мають низький показник. Це значно краще, ніж серед загального українського населення віком 18–65 років, де високий індекс медіаграмотності має лише 7%, а низький або нижчий за середній — 28%.  Кожен другий освітянин (51%) має високий рівень чутливості до спотвореного контенту, такого як дезінформація, маніпуляції та замовні матеріали. Це значно перевищує показник серед українців/-ок загалом (31%).  Освітяни/-ки краще розуміються на ролі медіа в суспільстві, їхній місії та впливі на аудиторію (41% проти 27% серед загального населення).  Освітяни/-ки компетентніші у володінні навичками користування цифровими медіа, безпеки в інтернеті, створення контенту та використання штучного інтелекту (68% мають високий або вищий за середній рівень, порівняно з 48% серед загального населення). Цікаво, що лише 16% опитаних освітян/-ок ніколи не перевіряють достовірність інформації, тоді як серед загальної української аудиторії цей показник становить 37%.  Майже всі освітяни (99%) щодня користуються інтернетом, а 95% використовують онлайн-джерела для підготовки до уроків/лекцій.  Дві третини освітян/-ок (63%) задіюють більше ніж три джерела під час підготовки до освітніх заходів. Вони також краще розуміють, яким джерелам можна довіряти: половина освітян/-ок вважає надійним контент із посиланнями на офіційні органи влади України та урядові вебсайти. Щодо штучного інтелекту, 43% освітян/-ок уже використовують ШІ у підготовці до уроків, тоді як 40% не роблять цього з різних причин (відсутність потреби, недовіра, недостатні навички). Водночас лише 1% ніколи не чули про ШІ.  Важливо, що 55% дозволяють учням/-цям користуватися інтернетом під час занять, а 31% не забороняють використання ШІ.  Дві третини освітян (66%) зазначили, що в їхніх закладах проводять уроки медіаграмотності, і майже половина (47%) дає учням/-цям завдання аналізувати достовірність інформації. 37% освітян/-ок відвідували курси або тренінги з медіаграмотності, що значно вище, ніж серед загальної аудиторії (7%). Водночас 15% освітян/-ок ніколи не чули про такі ініціативи.  Результати дослідження вказують, що найбільш актуальними напрямами для подальшого підвищення медіаграмотності освітян/-ок є використання нових медіа (гаджетів, програмного забезпечення, медіаплатформ) та розвиток цифрової грамотності, зокрема навчання роботі з онлайн-інструментами для перевірки фактів, розуміння алгоритмів соцмереж та застосування ШІ у навчальному процесі.

Шановні колеги та колегині, чи траплялося вам відчувати, що годин у добі бракує для всіх ваших справ і задумів? Чи замислювалися ви про пошук дієвого рецепту на важливе: «Як усе встигнути?». Якщо так, то пропонуємо сьогодні затренувати кілька простих та ефективних інструментів таймменеджменту, якими можете як скористатися ви особисто, так і навчити їх ваших учнів/-ць.  З'ясуймо, як це працює. Наприклад, ви вже маєте певні цілі, але як сфокусувати увагу на тих завданнях, що приведуть до бажаного, якщо врахувати, як стрімко змінюється світ, збільшується щогодини кількість інформації, підкидаючи нам все нові і нові завдання/виклики? Наша мотивація влаштована так, що ми намагаємось або уникнути загрози, або отримати винагороду. Цю особливість ми можемо свідомо використовувати у щоденній рутині, надаючи відповідного емоційного значення нашим завданням.  Ось кілька простих та ефективних практик.   КОРОТКА РЕФЛЕКСІЯ Підвищення позитивного значення завдання: протягом 1 хвилини (усно або письмово) відповідаємо на запитання: «Як я себе почуватиму, коли це зроблю?» Підвищення негативного значення завдання: протягом 1 хвилини (усно або письмово) відповідаємо на запитання: «Як я себе почуватиму, якщо цього не зроблю?»   ЧЕЛЕНДЖ НА ЧАС Крок 1: Складаємо список завдань, які можна виконати за 30 хвилин. Бажано формулювати короткі завдання (близько 5 хвилин на кожну). Крок 2: Записуємо кожне завдання на окремий стикер. Якщо є можливість, розміщуємо їх перед собою на дошці або столі. Крок 3: Установлюємо таймер на 25 хвилин і намагаємося виконати всі завдання за цей час якнайшвидше та без відволікань. Крок 4: Після виконання кожного завдання відриваємо, рвемо стикер і викидаємо — це наочно демонструє прогрес і підсилює мотивацію. Крок 5 (опційно): Надаємо собі невеличку винагороду протягом 5 хвилин після челенджу. Ця практика схожа на гру, і мозок не хоче в ній програвати, тому з’являється додатковий азарт і мотивація не відволікатись. Спробуйте провести цей челендж для себе, або з дітьми, або з учнями/-цями. Наприклад, запропонуйте прибрати в кімнаті/класі у формі гри: до сигналу таймера не можна зупинятися чи відволікатися. Усе робити чітко, швидко, максимум за 25 хвилин — ви здивуєтесь, скільки можна встигнути!   ВІЗУАЛЬНИЙ ТРЕКЕР Крок 1: Розбиваємо велике завдання на мікроблоки по 5 хвилин. Наприклад, завдання прочитати документ на 50 сторінок ділимо на мікроблоки по 5 сторінок. Крок 2: Беремо предмети для умовного позначення мікроблоків (скріпки, кульки, деталі LEGO тощо). Крок 3: Після виконання кожного блоку перекладаємо предмет із купки «треба зробити» в «уже зроблено». Ця практика чудово працює з дітьми. Велике завдання «зробити уроки» викликає опір, але якщо його поділити на 10 маленьких, наприклад заповнити щоденник; вирішити задачі з математики; прочитати параграф; написати вправу з англійської, і кожну частину візуалізувати через предмети, створити так звану «гірку завдань» і впродовж виконання перекладати з неї до «гірки виконано», то дитина наочно бачитиме свій прогрес. Це надихає, зміцнює відчуття «я можу» і додає усвідомлення обсягу зробленої роботи. Якщо додати ще й нагороду — ефект посилюється.  Це так само чудово працює і з дорослими.  Загальний час практики — до 75-90 хвилин (після цього якість уваги помітно знижується). ХАКАТОН Додаємо соціальний контекст — спільний челендж із друзями чи знайомими в реальному часі (онлайн або офлайн). Крок 1: На початку кожен ділиться своїм списком завдань на 30 хвилин. Крок 2: Установлюємо таймер на 25 хвилин і виконуємо якомога більше пунктів зі списку. Крок 3: Протягом 5 хвилин обговорюємо, хто що встиг, хвалимо одне одного. Цю практику можна робити онлайн, якщо використовувати чати, платформи, чи збиратися всім разом.  Ефективних інструментів таймменеджменту чимало, ми розглянули лише декілька з них. Залишається лише вибрати той, який краще підходить особисто вам, або скомбінувати різні поради й техніки. Але варто пам’ятати, що завжди потрібно визначати пріоритети і важливість тієї чи іншої справи. І пам'ятайте: прагнення до ідеального результату може вилитися в затягування термінів, тому що вам ніколи не буде вистачати часу зробити все «як треба». Краще зробити щось неідеально, ніж не зробити взагалі!

Виховна година до Дня довкілля від AR Book

 

Довкілля потрібно берегти, адже Земля є нашим спільним домом. Тому ми підготували для Вас виховну годину, основною метою якої є підкреслення важливості збереження природи, розвиток почуття відповідальності за навколишнє середовище та навчання ефективних способів його захисту. В розділі AR Book + на вас вже очікує готовий матеріал, що допоможе донести учням основну мету цього дня.

Додати до Бібліотеки

19 квітня 2025 Виховна година до Дня довкілля (7 сторінок) Що всередині виховної години? Вправа для розминки "Що я роблю для природи?", мінілекція "Що таке День довкілля?", завдання "Екологічні герої", творче завдання "Дерево життя" та вправа "Мій внесок у природу".

ІV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології

 З 2 по 6 квітня 2025 року у м. Львів відбувся ІV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології. Вінницьку область представляла команда з 8 учнів: 
Блащук Святослав, учень 8 класу Комунального закладу "Подільський науковий ліцей" Вінницької обласної Ради

Железняк Святослав, учень 9 класу Юрківського ліцею Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області

Пачевська Соломія, учениця 9 класу Комунального закладу "Вінницький ліцей  № 2"

Чекотун Ярослава, учениця 9 класу Ліцею № 1 м. Хмільника Вінницької області

Кудельська Ніка, учениця  10  класу Комунального закладу "Вінницький фізико-математичний ліцей  № 17"

Оцалюк Тетяна, учениця  10  класу Комунального закладу "Вінницький ліцей  № 20"

Житкевич Катерина, учениця 11 класу Ліцею ім. Т. Шевченка Ямпільської  міської  ради Вінницької області

Пуздерко Катерина, учениця 11 класу Комунального закладу "Вінницький ліцей  № 9"

Вітаємо з перемогою 

Блащука Святослава - диплом ІІ ступеня

Кудельську Ніку - диплом ІІІ ступеня

Бажаємо нових досягнень у незалежній Україні!

Реалізація Концепції НУШ в біологічній освіті Вінниччини

 З досвіду роботи вчителя біології вищої категорії, вчителя методиста Ліцею № 1 м. Хмільника Кулініч О. М.

Компетентнісний підхід засобами підручника 

Реалізація Концепції НУШ в біологічній освіті Вінниччини

 З досвіду роботи вчителя біології вищої категорії, вчителя методиста Ліцею № 2 Калинівської міської ради Мушенко В. С.

Партнерська взаємодія 

Реалізація Концепції НУШ в біологічній освіті Вінниччини

 З досвіду роботи вчителя біології вищої категорії, вчителя методиста Ліцею № 2 Калинівської  міської ради  Іщук Н. М.

Навчаємо через дію

Вебінар від видавництва "Ранок"

 Шановні колеги!

✨ Запрошуємо вас долучитися до вебінару  від видавництва «Ранок» на тему: "Дослідницька діяльність на уроках інтегрованого курсу "Природничі науки"    

📅 Дата: 19 березня 2025 року    

⏰ Час: 16:00 

Спікерки:

Яна Шуляк - співавторка підручника інтегрованого курсу "Природничі науки", вчителька географії.

🔗 Реєстрація: https://forms.gle/LkSYM7C8VdJqAGMk7

🔗 Приєднуйтеся за покликанням:

https://us06web.zoom.us/j/82534496408?pwd=DwKYXFnOsk7giTUnOYmafotUEsql5e.1

📋 Під час вебінару розглянемо такі питання

(checkmark)Дослідницька діяльність як ключовий елемент інтегрованого курсу «Природничі науки»

(checkmark)Прості експерименти та спостереження для залучення учнів

(checkmark)Практичні поради в організації досліджень разом з підручником «Природничі науки» для 8 класу НУШ.

❗️Участь безкоштовна. Всі учасники зможуть отримати сертифікати. 

Маєте питання - звертайтеся у 

(phone)вайбер +380 99 048 26 79

(letter) tetiana.los@ranok.com.ua

Для вчителів природничих наук

 

Вітаємо, колего!  Як зробити уроки природничих наук ще цікавішими, а підготовку – швидшою та ефективнішою? Ми знаємо відповідь!  Запрошуємо вас до нашої Facebook-спільноти для вчителів природничої галузі – місця, де ви знайдете найкращі ресурси, корисні матеріали та професійну підтримку.  Що на вас чекає?  Готові матеріали для уроків – інтерактивні презентації, робочі аркуші, тести, відео та вправи.  Сучасні методики викладання – лайфхаки, ідеї та освітні тренди для ефективного навчання.  Обмін досвідом із колегами – активна спільнота, де ви завжди знайдете підтримку.  Новини та оновлення – актуальна інформація про підручники, вебінари, курси та освітні можливості.  Експертні поради та корисні матеріали – усе, що допоможе зробити ваші уроки ще цікавішими. ДОЛУЧИТИСЯ  Долучайтеся до спільноти – розширюйте свої можливості разом із професійною командою однодумців!